Jun. 3rd, 2014

c8etochek: (Default)
Блог хреновпапаша http://yanbondar.tumblr.com/

Как я “включался в процесс”

Давайте начистоту - все дети до первого года очень похожи. Да что там похожи - они одинаковые. И если вы считаете, что какой-то ребенок существенно отличается от остальных своим очарованием и интеллектом, значит, этот ребенок скорее всего ВАШ.

Младенцы- то одинаковые, а вот родители разные.

И пока мой выдающийся парень засыпает в своей кровати, давайте поговорим о родителях. О папашах в частности.

За то короткое время, что я нахожусь в статусе отца, я начал наблюдать за окружающими меня молодыми папашами. Вот несколько типов, которых я встречал за последнее время.

СуперПапаша - Ребенку вчера исполнился один месяц, а СуперПапаша уже поговорил со своим дядькой из прокуратуры, чтобы пацан пошел служить в кремлевский полк. Он знает почему силиконовая пустышка лучше, чем латексная и каким шампунем мыть волосы ребенку, и пусть даже самих волос пока нет.

СуперПапаша нравится маме. Маме ребенка, своей маме и маме мамы. Имеет скидочную карту на все товары. Ни секунды не сомневался в имени ребенка - Сергей, потому, что СуперПапаша тоже Сергей.

ТусовыйПапаша - Ты узнаешь, что у него оказывается есть ребенок спустя пару месяцев вашего знакомства. Он лихо скачет из бар в бар, потому что «сын еще маленький и воспитывать его не нужно». В то время, ребенок еще не умеет говорить, зато умеет вязать и «ставить банки» своим бабушкам, у которых он постоянно находится. Вообще довольно редкий тип Папаши.

Зачем-то носит с собой детскую присыпку в маленьком плотно завернутом пакете.

ПапашиНет - Некогда активный парень, капитан футбольной сборной двора и любитель стихов Есенина просто пропадает из виду, растворяясь в «пеленках». Все время грустит и носит тяжелые сумки с продуктами. Больше ничего про него сказать не могу, так он перестает общаться с окружающими. Таких Папаш можно лишь случайно встретить при выходе из супермаркета.

ПсевдоПапаша - это особая форма отцовства. Она появляется, когда папа много времени проводит на работе, а мама сидит с детьми. Папа достаточно времени проводит с семьей, но вся черновая работа по «укладываниям», переодеваниям и прочим делам отходит в сторону мамы.

Об этом расскажу подробней, потому, что у меня был период пребывания в этой замечательной роли.

«ПсевдоПапаша» приходит с работы, весело подкидывает ребенка, иногда отпуская шуточки и комментарии. ПсевдоПапаша с чувством выполненного отцовского долга возвращает ребенка маме и идет есть свои борщи.

«ПсевдоПапаша» «поумилялся» засыпающему чистому и спокойному ребенку. Он по- отечески целует сына и ложится спать. Завтра на работу. Быть «ПсевдоПапашей» это классная роль. Ты видишь готовый чистый продукт, без истерик и подгузников. Все издержки на себя берет мама, а твой функционал заключается в веселом подкидывании и мудрейших отцовских напутствиях.

Поначалу я даже не понимал, почему моя благоверная не встречает меня также счастливо, как и ребенок. От чего же она так устала - вроде дома весь день…

Но в один момент все закончилось и я услышал эпичную фразу от своей жены «Слушай, ну ты давай уже - включайся в процесс».

Я гордо принял этот вызов и даже предложил жене уехать из дома на весь выходной. Я был молод и глуп.

Суббота. Утро. Парк. Жуткий холод. Жуткий холод (я специально два раза написал.) Моя коляска тяжело бороздит занесенные снегом дороги.

В парке в субботу почти никого нет. Это как маленькое первое января. Лишь такие же одинокие папаши с тяжелыми неудобными колясками. Видимо не я один сегодня «включился в процесс». Мне даже хотелось им молча кивнуть с таким смыслом «Я тебя понимаю, бро».

Не не не, я не собираюсь жаловаться (уж точно не на моменте прогулки), но если вам хочется видеть счастливые и радостные семьи, то смотрите лучше рекламу майонеза.

Прогулка с младенцем это, пожалуй, самое скучное занятие в мире, скучнее может быть только ходить с женой в Ашан. Отключаешь голову и прешь тележку/коляску. Это сейчас я уже опытный - гуляю в трех штанах и слушаю аудиокнигу.

Вернувшись домой, мы поели и жена уехала по своим делам. Все. Только ты и я, парень. Первое время все было нормально. Первые минут десять.

Начались слезы и нытье. Единственное, что я умел делать с детьми хорошо - это весело их подкидывать. В этот раз не сработало, и вместо заливистого детского смеха, Платона вырвало мне на футболку.

Пока я переодевался он начал рвать и жевать сторублевую банкноту. Я за все первые 10 лет моей жизни не потратил больше ста рублей, а он тут реально начал деньгами сорить. Убрав остатки лихо инвестированной в небытие сотни, я продолжил «включаться в процесс».

Сменив подгузники, я впервые понял, что мой сын не такой уж «ангелочек», каким я считал его будучи ПсевдоПапашей.

Прошло еще немного времени и слезы и нытье превратились в истерику. Когда ребенок истерит- это все. Боль и отчаяние всего мира раздаются в каждом крике младенца.

В голове пронеслась моя собственная фраза «Котик, ты можешь уехать хоть на весь день, я посижу с Платоном без проблем». Дебил. Я позвонил жене и спросил, чем вызвана такая истерика. Оказывается, он хочет спать. Я повесил трубку, но логики все равно не понял. Когда я хочу спать, я ложусь и сплю. Ну ладно, спать, значит спать. Истерика продолжается и как-то не очень-то засыпает. Я смекнул, что если дети так хорошо спят на улице, значит должны также спать на балконе. Накинув куртку и закутав Платона я побежал укачивать его на балконе. Одевать орущего ребенка также сложно, как попасть ниткой в иголку, проезжая по ухабам в родной Курской области.

Операция «балкон» прошла успешно и парень вновь превратился в ангелочка. Моя благоверная вернулась домой. В квартире безумно холодно. Балкон открыт. Измотанный, с синяками под глазами я молча встречаю свою любимую. Жена сказала, что ее не было всего полтора часа. …Ну могла бы еще потусить, мы тут чудесно проводили время.

Шло время, я окончательно «включился в процесс» и избавился от категории «ПсевдоПапаша». Следить за детьми - это тяжелый труд. Теперь по выходным, я охотнее толкаю коляску по грязным дорогам, зная, что моя жена может немного отдохнуть.

Только не говорите ей, что впереди три выходных, а не два. В понедельник я надену пиджак, возьму ноутбук, и с деловым видом пойду спать в какое-нибудь антикафе.
c8etochek: (Default)
Майкл Щур
4 год ·

Єдина версія, чому на Сході є люди, які підтримуют Росію - це горілка. Ну нема більше причин.
Спитайте у будь-якої тверезої людини:
- куди б ви переїхали, якби мали можливість?
Ви почуєте "Росія" після перерахунку країн Європи, Америк (обох), Азії (частково) і Австралії.
А от бухі одразу випалять "Рассія бл?*ь!".
От тому в Росії так всіх і споюють. А в радянському союзі побачили, що чим більше борешся з п'янством, тим більше народ розуміє, в якому гівні живе.
Отакево.
c8etochek: (Default)
Андрій Хлібець

966242_685115428221840_1848642370033489281_o

Ви просили розповісти, як я дійшов до «ТАКОГО» життя:)) і зменшився так швидко на 23 кг. Розписав по пунктам, а першим з них є те, щоб дотримуватися обіцянок. Тому ось вам тисячі символів хронології останніх чотирьох місяців мого життя;) І надіюся, ми вже закриємо цю тему !

Головною причиною зміни моєї свідомості і звичного плину життя виявився (якби це пафосно не звучало, проте є правдою) - Євромайдан. Саме він майже п’ять місяців назад перевернув все у мені з ніг на голову. Чекати змін від когось – це наче чекати у моря погоди, тому я вирішив притримуватися принципу: «Починати зміни потрібно з себе». Саме його я, на відміну від більшості, сприйняв дуже буквально.

Першим важливим кроком моїх змін стало наше з друзями жартівливе бажання кинути пити на місяць (бо що тут приховувати, бухав я - як кінь). 19 січня ми домовились по факту починати «нове тверезе життя». Через день-два друзі зірвалися і почали пити, а мене це ще більше підштовхнуло: Я ЗМОЖУ!
Десь через два тижні мій найліпший друг – Вася Нагірняк, дізнавшись, що я кинув пити, порадив кинути ще й курити (це, мабуть, було найважче), бо не буде більше бажання затягнутися після першого-другого бокалу пива.

Проживши місяць без всіх цих пагубних звичок, я почав почуватися в тисячі разів краще, і вирішив нащо починати це знову заради примарного задоволення після якого потім жити не хочеться? Взамін цьому я знайшов інші способи проводити своє дозвілля дуже продуктивно і позитивно!

Другий етап - кардинальна зміна відношення до їжі. Попереджаю: я не на дієті! Дієта і здорова їжа - це різні речі. З 31 березня мною (як вже тепер повноцінним володарем свого життя) було прийняте рішення змінити раціон - тільки здорова їжа.

По суті, це також змінило мою свідомість і я почав жити не заради їжі, а їсти заради життя. Нині я сприймаю їжу лише як пальне для організму. Тому на питання типу: «Невже тобі не хочеться?» маю лише одну відповідь: «НЕ ХОЧЕТЬСЯ!» - я тепер незалежний від їжі.

Щодо мого раціону на день:

Ранок:
- натщесерце (натощак), столова ложка оливкової олії;
- каша вівсяна / кукурудзяні пластівці з молоком/ рис з овочами;
- салатик (огірки, помідори, кукурудза, креветки, оливкова олія, морська сіль).

Обід:
- йогурт Галичина (КОЛИ ВОНИ ВЖЕ МЕНІ ЗА РЕКЛАМУ ПЛАТИТИМУТЬ???) з лісовими ягодами;
- фрукти (яблука, банани, апельсини, ківі, ананаси, манго), деколи горіхи.

Після 18:00 не вживаю абсолютно нічого, крім води та зеленого чаю.

Мучного і солодкого не їм.

Через тижні два-три мене відвернуло від м’яса, нині мене навіть від запаху нудить. От так я став вегетаріанцем. Тут має сміятися Любов Юнак, бо я їй колись кричав, що мужик має їсти м'ясо)))!

В кінці квітня друг з Уфи дав мені ще одну слушну пораду - додати до мого раціону всього один день голодування, як очищення організму. І чомусь сказав, що важливо голодувати саме в день, коли ти народився. У мене це - понеділок, тому в понеділок, навіть і не думайте мене годувати – не вийде)). Так сталось, що в цьому році мій день народження випав саме на понеділок. Думаєте, я зробив собі бонуси і полегшення на честь свята? Ні! Лише вода і зелений чай! Більше АБСОЛЮТНО нічого.

Третій етап - спорт. Десь через тижні два після нового раціону, я почав бігати в лісі. Мені повезло, бо в мене через дорогу прекрасний ліс з озерами. Бігати з улюбленою музикою в вухах одна радість. Згодом почав віджиматися. Все починається з малого і на початку ледь 5 разів виходило, після деяких зусиль - тепер два підходи по 15 разів для мене норма, що буде далі побачимо...

Багато хто також задає питання про мою українську мову. Чи справив на такі зміни Євромайдан, чи сталася переоцінка цінностей послідовно - сказати важко.
Я люблю Україну! Російська мова моя рідна мова, бо перше слово «мама» все ж було на ній, у мене російськомовна родина і оточення, і все життя говорив саме нею. Але ще після подій 2004 року, я все частіше почав користуватися українською в побуті, цьому також допомогли друзі із Західної України – Руся Чудяк, Андрій Князь і Вася Нагірняк. Зараз майже в 85% спілкуюся українською, проте всеодно є люди, з якими все життя говорив російською, тому і далі продовжую, щоб не травмувати))). Але вже з гордістю можу заявити, мова мого переродження – українська. Нині я багато цікавлюся про минуле своєї країни з історичних джерел і вже з вересня планую піти на курси української мови, щоб ще більше вдосконалити навички і говорити правильно.

Резюмуємо, що з того вийшло, завдяки всім цим факторам:

- скинув 23 кг, легко і без напрягів;
- перестав перетворювати свій організм на смітник, бо я собі не ворог. Люди зараз за своїми гаджетами стежать краще ніж за собою!;
- покращилось самопочуття, мене переповнює енергія. Останнім часом сплю по 5-7 годин, і все одно весь день бадьорий і не відчуваю втоми;
- повернувся нормальний обмін речовин;
- не знаю, що таке печія;
- шкіра стала набагато краще виглядати (за це подяка оливковій олії зранку);
- перестав хропіти;
- організм перестав сприймати нездорову їжу.

Сьогодні, вперше йду в зал. Що там буду робити - не знаю, але плани наполеонівські . Через зал раціон треба буде трошки скорегувати, додати більше молочних продуктів і горіхів, але це вже мені все розкаже тренер, в цьому питанні я довіряю професіоналу.

Досягнення мої ще дуже малі. Та і часу пройшло не так багато, тому хто його знає, яким я буду через місяць чи рік, але точно таким як раніше - не стану, я вже там був, нічого цікавого там немає.

От так вони і жили)) Фото для порівняння.

P.S.: Будуть питання: пишіть.
P.S.S.: Друзів менше не стало! Можливо навіть навпаки.
P.S.S.S: Кристина Шоміна, дякую за допомогу))!
c8etochek: (Default)
Руководство Днепропетровской областной администрации объявило войну коррупции.

Бороться будут как сами, так и с помощью экспертов: обладминистрация и областной совет подписали меморандум о сотрудничестве с одной из самых авторитетных аудиторских и консультационных компаний мира PricewaterhouseCoopers.

Согласно меморандуму, будет проведён всесторонний анализ бюджетных процессов, эффективности координации взаимодействия разных структур и ведомств. В результате анализа должна появиться чёткая стратегия по борьбе с коррупцией, с учётом стратегии развития области.

Дякую Коломойському

http://sled.net.ua/node/14609
c8etochek: (Default)
Mustafa Dzhemilev wins first Solidarity Prize

Watch Solidarity Prize award ceremony live

На церемонии вручения премии присутствовали почетные гости.
Госсекретарь США Джон Керри, новоизбранный президент Литвы Даля Грибаускайте, экс-президент Грузии Михеил Саакашвили, экс-президент Польши Лех Валенса, министр иностранных дел Швеции Карл Бильд, экс-глава Беларуси Станислав Шушкевич, новоизбранный президент Украины Петро Порошенко и многие другие.
Из врученных премиальных 250 тысяч евро Мустафа Джемилев намерен перевести семьям погибшей на Майдане "Небесной сотни".








Фото: Zafer Karatay

После церемонии состоялся ужин, на который успел прилететь президент США Барак Обама.





Пресс-релиз церемонии здесь.




June 2014

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 1011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 05:42 am
Powered by Dreamwidth Studios